Суми - зовсім не сумне місто :)

Моя карта України знову стала зеленішою :) Чотирнадцятим відвіданим мною регіоном стала Сумська область, яку я свого часу безуспішно шукала на карті десь біля Львова, будучи абсолютно впевненою, що президент Ющенко точно родом з Західної України :) Колись у мене вже була нагода з'їздити в Суми, я тоді відмовилась, а згодом почала шкодувати про це рішення. Але прийшов час виправити цю помилку :) Поки що мені вдалося відвідати лише сам обласний центр, але з вікна дуже повільного поїзда Луганськ-Суми (я ще недавно думала, що на станціях типу "120 км" зупиняються лише електрички, але це виявилось неправдою!) я бачила ліси та мальовничі села з різнокольоровими будиночками, тому я впевнена, що Сумщина варта того, щоб її краще дослідити. Тим не менш, одного дня в Сумах було достатньо, щоб отримати чудові враження :)


Сумський залізничний вокзал досить гарний (для мене це особливо важливо, оскільки мені довелося чекати свого поїзда до 3:40 години ночі), а біля виходу можна побачити цікавий ресторанчик у формі паровозу з радянською червоною зіркою. Але Суми аж ніяк не "радянське" місто. Не зважаючи на те, що воно розташоване у Східній Україні, в декількох десятках кілометрів від російського кордону, у ньому дуже часто можна почути українську мову (ну гаразд, насправді зазвичай це суржик, але ж його різновиди присутні практично у всіх регіонах України) та навіть оголошення на стовпах часто написані українською мовою - таке рідко зустрічається й у Києві. До того ж, тут значно менше "комуністичних" назв вулиць, ніж у інших східних регіонах. Для мене це питання вже не настільки принципове, як декілька років назад, але завжди звертаю увагу на такі деталі :)

Найстаршою кам'яною спорудою в Сумах є Воскресенський собор, який було освячено 1702 року. Однак місто було засноване ще у 1652-1655 роках українськими селянами та козаками Герасима Кондратьєва, переселеними з Правобережної України. Так само, як у випадку Харкова, існує декілька теорій щодо походження назви міста. І знову ж, найбільш ймовірною вважається версія, пов'язана з річкою Сумкою, яка носила це ім'я задовго до заснування міста. Інші ж теорії набагато цікавіші. Особливо популярна легенда про те, що козаки - засновники міста знайшли у річці 3 мисливські сумки з золотом і сприйняли це, як знак благословлення для заснування міста. І хоча історики вважають цю теорію малоймовірною, вона стала настільки поширеною, що на гербі та прапорі міста зображені 3 сумки, а в 2008 році у центрі Сум було відкрито пам'ятник сумці :) Третя версія ще цікавіша - згідно неї назва міста походить від дієслова "сумувати". Козаки сумували, тому що у заснованому ними місті не було дівчат. Цариця Катерина ІІ вирішила їм допомогти та направила в Суми найкрасивіших придворних дам. Завдяки цьому у місті народжувалися дуже гарні діти, а сумчанки з тих пір вважаються (чи самі себе вважають) найкрасивішими серед слов'янських жінок.

Насправді для того, щоб добре пізнати історичний центр Сум, достатньо однієї-двох годин. Старовинні доми вбільшості розташовані уздовж репрезентаційної вул. Соборної. Вона веде від площі Незалежності (на якій можна побачити жахливий приклад соціалістичної архітектури - будинок міської та обласної адміністрації) до Спасо-Преображенського собору - головного православного храму міста. Він особливий тим, що поєднує в собі елементи різних архітектурних стилів - ренесансу, бароко та класицизму.

Серед багатьох цікавих домів на вул. Соборній мені запам'ятався юридичний корпус Української академії банківської справи. Якщо вірити листівкам з видами давнього міста, які мені вдалося придбати на головному поштамті Сум, раніше там знаходилась жіноча гімназія. Навпроти стоїть пам'ятник Шевченку. Пам'ятника Леніну у Сумах я не знайшла, але читала, що він існує, хоча місцеві мешканці періодично його руйнують :)

Ще один символ міста - альтанка, побудована на початку 20 століття мешканцем міста, Матвієм Щавельовим. Якщо уважно придивитися, на її стінках можна знайти символіку трипільської культури, язичництва, єврейські шестикутні зірки та хрест, який крім свого християнського значення може бути також символем порядку. Хоча альтанці вже більше 100 років, ще з тих часів збереглася традиція - щороку у ній грають духові оркестри. Ще одна традиція виникла у останні роки - альтанку щороку перефарбовують і ремонтують.

Зараз Суми - дуже гарне й затишне місто, в якому проживають 304 тисячі мешканців. І хоча воно поступається популярністю двом іншим обласним центрам Північно-Східної України - Чернігову та Полтаві, все одно варто його відвідати. Я скоро вже почну планувати екскурсію Сумщиною - і з задоволенням знову поїду туди :)