Докучаєвськ

Коли я починала цікавитись Україною та вивчати її географію, у мене з'явилось переконання, що Донбас - це сумний, забруднений та не вартий уваги регіон. Я уявляла його, як величезну агломерацію, котра лише адміністративно поділяється на різні міста. На це було декілька причин. По-перше, виникнення більшості міст на Донбасі пов'язане з розвитком промисловості у 19 сторіччі, а я виховувалась у місті, якому вже за 1000 років та вважала, що про привабливість даної місцевості свідчить передусім її старовина. По-друге, самі українці часто вважають, що на Сході країни "нема нічого цікавого", хоча не всі наважуються це перевірити :) По-третє, масштаб моєї мапи, привезеної з першої подорожі в Україну, був досить маленьким, тому назви багатьох міст на Донбасі були скороченими - звідси й враження, що їх там тисячі :)

Саме тому перший справжній допис у моєму блозі присвячується гарному та затишному містечку у Донецькій області, в якому мені вдалося побувати позавчора.


Історія Докучаєвська тісно пов'язана з видобутком флюсового вапняку та доломіту для металургійних заводів Донбасу. Селище, засноване 1912 року, називалось Оленівські Кар'єри, а у 1954 році отримало статус міста та нову назву в честь російського геолога, В. В. Докучаєва. Зараз у Докучаєвську проживають 24 тисячі людей, а Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат є найбільшим у Європі. Не зважаючи на те, що містечко оточене кар'єрами, насправді не відчувається його промислового характеру.


Одним з найгарніших місць у Докучаєвську (можливо завдяки великій кількості снігу, який нещодавно паралізував транспорт у Донецькій області) здався мені берег міського ставку, який встиг вже замерзнути. Звісно, такі фотографії небагато говорять про саме місто, але сподіваюся, що вони можуть служити доказом того, що на Донбасі можливо знайти гарну природу.


Відколи я почала подорожувати Східною Україною, намагаюсь у кожному місті знайти та сфотографувати пам'ятник Леніну. У Докучаєвську перший Ленін (у формі мозаїки) привітав мене вже на автовокзалі, але головний Ленін міста стоїть на площі перед будинком міської ради. Він особливий своїм українським патріотизмом - адже нечасто можна побачити Леніна й Тризуб на одній світлині!


Докучаєвськ активно готується до прийняття гостей під час Євро-2012. Вже встановлено нові таблички з назвами вулиць, які крім своєї двомовності цікаві ще й тим, що на них можна знайти чимало помилок. Я знайшла 3 (може хтось знайде більше?) і думаю... хіба справді так важко було перевірити написання цих декількох слів? Хоча, чесно кажучи, одну з цих помилок я підтримую - "Докучаївська" справді звучить українськіше, ніж "Докучаєвська", але щось мені підказує, що у даному випадку це скоріш прояв незнання офіційної назви свого міста, ніж національної свідомості :)


Людям, які не зацікавлені вапняком та доломітом, Докучаєвськ відомий в першу чергу зоопарком. Оскільки я потрапила туди взимку та ще й ввечері, тваринок я побачила небагато (найбільш мені сподобались лами) та вирішила не фотографувати, щоб не налякати їх спалахом. Зате мені вдалося знайти таку укрбабусю з укркотиком, а також багато персонажів з вітчизняних та зарубіжних мультиків :) Поряд з зоопарком знаходиться музей техніки, який належить флюсо-доломітного комбінату. Мені, як прихильниці Укрзалізниці, особливо запам'ятався вантажний вагон, який стоїть на колії зі справжнім семафором.

Вже після повернення додому я дізналась, що у Докучаєвську знаходяться печери, які деякий час мали статус пам'ятника природи. Але це лише одна з декількох причин, чому хочу відвідати це містечко ще раз: хочеться побувати у зоопарку влітку, коли там присутні всі його мешканці, а також краще придивитися самим кар'єрам. Приємно було також спілкуватися з докучаєвцями - вони здалися мені дуже привітними людьми, з радістю підказували дорогу... та розмовляли суржиком, іноді навіть з перевагою українських слів :) Хіба цього не достатньо, щоб хотіти повернутись туди? :)

Якщо у вас є бажання відвідати Докучаєвськ, найлегше потрапити туди з Південного автовокзалу у Донецьку. Автобуси ходять кожні 15-20 хвилин, їхати всього півгодини, а квиток коштує 7,50 грн. Насправді варто :)